23 – 24 липня 2026 року відбулася дводенна міждисциплінарна науково-практична зустріч «Природоохоронні території у фокусі спостережень: екосистеми, методи, взаємодія», організована Міжнародним науковим центром «Обсерваторія» Карпатського національного університету імені Василя Стефаника спільно з кафедрою біології та екології. Гаслом заходу стали слова: Помічати зміни. Поєднувати знання. Діяти разом.
Захід об’єднав науковців різних спеціальностей, представників закладів вищої освіти, партнерських університетських мереж ConnectED та Environmental Doctoral & Research Alliance — EDRA, а також керівників і фахівців установ природно-заповідного фонду. У зустрічі, зокрема, в онлайн- й офлайн-форматах взяли участь науковці Карпатського національного університету імені Василя Стефаника (завідувачка кафедри біології та екології Вікторія Гнєзділова, доценти Віктор Клід, Роман Черепанин, Галина Мельниченко, Тетяна Микитин, Уляна Семак, Віктор Шпарик), Національного університету водного господарства та природокористування, Національного технічного університету «Дніпровська політехніка», Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, представники установ природно-заповідного фонду Карпатського регіону (директор Верховинського національного природного парку Михайло Нечай, заступник директора Карпатського НПП Олександр Киселюк із співробітниками, директор Дністровського регіонально-ландшафтного парку імені Сергія Дідича Ірина Дмитраш-Вацеба, директор Галицького НПП Олег Гайдук, представники прироного заповідника “Горгани” і НПП “Гуцульщина”), партнерських організацій (зокрема, призидент ГС “Західно-український ресурсний центр” Василь Полуйко, координаторка Ukraine Nature Network, наукова співробітниця HAW Hamburg Марія Федорук).
Перший день зустрічі відбувся у Карпатському національному університеті імені Василя Стефаника. З вітальним словом до учасників звернулася ректорка університету, докторка економічних наук, професорка Валентина Якубів, яка наголосила на важливості міждисциплінарної взаємодії, розвитку міжуніверситетських партнерств і практичної спрямованості наукових досліджень.
У межах експертної сесії учасники представили сучасні підходи до екологічного моніторингу, вивчення біорізноманіття, атмосферного середовища, лісових, водних і високогірних екосистем, а також можливості застосування інструментальних, біологічних і цифрових методів у діяльності природоохоронних установ.
Директорка Міжнародного навчально-наукового Центру «Обсерваторія», професорка кафедри біології та екології Мирослава Миленька представила дослідницькі можливості Центру, відкриті для партнерства. МННЦ “Обсерваторія” було презентовано не лише як високогірну наукову локацію на горі Піп Іван, а як багатофункціональну платформу для довготривалих моніторингових досліджень, експертного й консультаційного супроводу, екологічної освіти, підготовки спільних проєктів і формування міждисциплінарних консорціумів.
Окрему увагу приділили перспективі формування на базі МННЦ «Обсерваторія» регіонального хабу моніторингу біорізноманіття та інших компонентів довкілля. Така платформа могла б сприяти систематизації та порівнянню багаторічних спостережень установ природно-заповідного фонду, підготовці регіональних аналітичних матеріалів, спільних наукових публікацій і проєктних заявок.
Учасники також ознайомилися з можливостями дослідницької інфраструктури МННЦ «Обсерваторія» та Центру колективного користування науковим обладнанням. Йшлося про поєднання польових спостережень із лабораторними дослідженнями, верифікацію моніторингових даних і залучення міждисциплінарних команд до вирішення практичних природоохоронних завдань.
Під час модерованої дискусії представники природоохоронних установ окреслили актуальні дослідницькі потреби своїх територій, а науковці запропонували методи, обладнання та експертні компетентності, які можуть бути використані для спільної роботи.
Серед перспективних напрямів учасники визначили комплексний моніторинг кліматичних змін і стану екосистем, дослідження біорізноманіття, біоіндикацію, вивчення лісових, водних і болотних екосистем, використання геоінформаційних та цифрових технологій, розвиток громадянської науки й екологічної освіти.
24 липня робота продовжилася у виїзному форматі у селищі Вигода. У Центрі спадщини Вигодської вузькоколійки відбулася онлайн-зустріч партнерів Альянсу українських університетів на тему «Кластеризація партнерської мережі. Визначення сфер досліджень для формування консорціумів».
Учасники обговорили можливості групування партнерських компетентностей за тематичними напрямами, визначення спільних дослідницьких інтересів і формування майбутніх міжуніверситетських та міждисциплінарних консорціумів. Особливу увагу приділили тому, як поєднати наявну наукову інфраструктуру, експертний потенціал університетів і практичні запити природоохоронних територій у спільних проєктних ініціативах.
Під час відвідування Центру спадщини учасники ознайомилися з його музейною експозицією та освітньо-інтерпретаційною діяльністю. Окремою складовою стала презентація дидактичних матеріалів, розроблених у межах українсько-румунського транскордонного проєкту, присвяченого розвитку лісових шкіл.
Практичним продовженням програми стала виїзна інтерпретаційно-пізнавальна сесія вздовж маршруту Вигодської вузькоколійки. Учасники мали можливість ознайомитися з природними комплексами долини Мізунки, особливостями лісокористування та взаємозв’язком природної, культурної й індустріальної спадщини регіону.
Завершальною локацією стало болото Шарковець — відновлена природна територія та один із результатів українсько-румунської проєктної співпраці. Під час польової сесії учасники обговорили можливості використання відновлених природних територій як модельних майданчиків для екологічного моніторингу, наукових досліджень, польової освіти та інтерпретації природної спадщини.
Підсумкова дискусія була присвячена переходу від уже реалізованих проєктних результатів до нових партнерських ініціатив. Учасники домовилися продовжити обмін інформацією про наявні дослідницькі компетентності, обладнання, набори даних і потенційні модельні території, а також опрацювати можливості створення тематичних робочих груп і підготовки спільних проєктних концепцій.
Одним із ключових результатів зустрічі стало рішення започаткувати неформальне об’єднання природно-заповідних територій та об’єктів, Карпатським національним університет імені Василя Стефаника має стати науково-методичним і координаційним осередком цієї ініціативи, відкритої до участі природоохоронних установ, університетів, наукових організацій, громад та експертів.
Передбачається, що об’єднання сприятиме координації досліджень, розвитку спільних програм моніторингу, використанню природних територій як модельних наукових і освітніх майданчиків, обміну даними, підготовці експертних матеріалів та формуванню партнерських консорціумів. Такий підхід дозволить Карпатському університету повніше реалізувати власний природоохоронний і дослідницький потенціал, водночас створюючи додаткові можливості для всіх партнерських установ.
