Викладачка кафедри біології та екології Карпатського національного університету імені Василя Стефаника Уляна Семак взяла участь у міжнародному науковому воркшопі «Tree Shelterbelts in the Steppe Zone of Ukraine: Damage Assessment and Restoration Strategies», який проходив 30 червня – 2 липня 2026 року в місті Галле (Німеччина) на базі Leibniz Institute of Agricultural Development in Transition Economies (IAMO).
Під час воркшопу Уляна Семак представила доповідь «Tree Shelterbelts as Structural Biodiversity Assets in Ukrainian Steppe Agrolandscapes: A Remote Sensing Framework for Conservation Potential Assessment» («Полезахисні лісосмуги як структурні осередки біорізноманіття в степових агроландшафтах України: підхід дистанційного зондування для оцінки природоохоронного потенціалу»).
Представлене дослідження є складовою міжнародного грантового проєкту «Integrated Framework for Multi-Level Biodiversity Monitoring in Ukrainian Agricultural Landscapes», що реалізується за підтримки Deutsche Bundesstiftung Umwelt (DBU). Проєкт спрямований на розроблення інтегрованої трирівневої системи моніторингу біорізноманіття агроландшафтів України, яка поєднує ландшафтний, видовий та молекулярний (eDNA) рівні моніторингу відповідно до сучасних вимог Європейського Союзу у сфері охорони біорізноманіття та відновлення природних екосистем.
У своїй доповіді Уляна Семак представила підходи до використання технологій дистанційного зондування Землі, супутникових даних Copernicus Sentinel-2 та геоінформаційних систем для оцінювання стану полезахисних лісосмуг. Дослідження демонструє, що лісосмуги є не лише елементами агроландшафтів, а й важливими осередками збереження біорізноманіття, екологічними коридорами та ключовими компонентами екологічної мережі.
Тематика дослідження є особливо актуальною для України в умовах війни та зміни клімату. Значна частина полезахисних лісосмуг зазнала руйнувань або деградації, що негативно впливає на стійкість агроекосистем, стан ґрунтів і збереження біорізноманіття. Використання сучасних методів дистанційного зондування дозволяє оперативно оцінювати масштаби пошкоджень, визначати території, які потребують першочергового відновлення, та забезпечувати наукове підґрунтя для реалізації природоохоронних заходів.
Участь у міжнародному воркшопі стала важливою можливістю представити результати досліджень кафедри біології та екології на міжнародному рівні, обмінятися досвідом із провідними європейськими фахівцями та обговорити перспективи застосування сучасних технологій дистанційного зондування для збереження біорізноманіття й сталого розвитку агроландшафтів України.
