Наші студенти-біологи блискуче презентували свої наукові здобутки на Міжнародній науковій конференції студентів і аспірантів “Молодь і поступ біології” у Львівському національному університеті імені Івана Франка минулого тижня (15 по 17 квітня 2026 року). “Молодь і поступ біології” – подія, яка вже давно стала простором зустрічі нових ідей і сміливих гіпотез молодих дослідників. Цьогоріч форум об’єднав 611 учасників із різних країн, включаючи Україну, Польщу, Азербайджан, Італію, Литву, Німеччину, Велику Британію та Узбекистан. Учасники працювали в межах 11 тематичних секцій – від біофізики до екологічної освіти – презентуючи результати досліджень, які відображають найсучасніші тенденції розвитку біології.
Наші студенти кафедри біології та екології гідно представили Карпатський національний університет імені Василя Стефаника, продемонструвавши дуже високий рівень підготовки. Сім студентів виступили з доповідями, і троє з них здобули призові місця у конкурсі на кращу усну доповідь.
Перемогу – Диплом І ступеня – здобула Вікторія Маланій (група БЛД-41, науковий керівник доц. Андрій Заморока). Її дослідження було присвячене каріотипам скрипунових жуків. У роботі показано, що попри існування базового, “консервативного” набору хромосомів у скрипунових жуків, представники родини демонструють вражаюче різноманіття – від дуже малих до надзвичайно великих хромосомових наборів. Особливу увагу приділено еволюції систем визначення статі, які виявляються напрочуд пластичними та різноманітними.
Диплом ІІ ступеня отримав Олександр Піддубний (група БЛД-31, науковий керівник доц. Андрій Заморока), який дослідив живлення боривітра звичайного в умовах міста Івано-Франківська. У роботі встановлено видовий склад ссавців у раціоні цих птахів і проаналізовано їхні харчові вподобання. Результати розглядаються у контексті синантропізації та адаптації до урбанізованого середовища, що відкриває нові аспекти взаємодії дикої фавни з містом.
Диплом ІІІ ступеня здобула Тетяна Бойко (група БЛД-41, науковий керівник доц. Віктор Шпарик), яка розповіла про “білі плями” у знаннях про ранні стадії розвитку повисюхових мух з роду Brachyopa. Її аналіз показав, що для значної частини видів личинки залишаються невідомими, а навіть наявні описи часто є неповними або методично недосконалими. Це суттєво ускладнює як таксономічні дослідження, так і екологічну оцінку цих важливих сапроксильних організмів.
Інші студенти, попри те, що не увійшли до числа переможців, також продемонстрували високий рівень в умінні презентувати власні дослідження і вести наукову дискусію. Вони отримали сертифікати учасників конференції.
Ольга Позняк (група БЛД-21, науковий керівник доц. Андрій Заморока) представила роботу зі створення навчальної колекції чистих культур протистів. Їй вдалося отримати стабільні лабораторні культури війківців, амеб і зелених водоростей із природних водойм Івано-Франківська. Ці культури вже сьогодні стали цінною базою для навчання і досліджень на кафедрі біології та екології.
Степан Мельник (група БЛД-21, науковий керівник доц. Андрій Заморока) дослідив філогеографію жука чорногцзки двооперезеної (Stenurella bifasciata) у Європі. Його результати виявили глибоку генетичну диференціацію виду з чіткою географічною структурою, включаючи лінії, які потенційно можуть відповідати окремим видам. Це відкриває нові перспективи для переосмислення еволюційної історії цієї групи.
Ярослав-Юрій Касіцкі (група БЛД-41, науковий керівник доц. Андрій Заморока) проаналізував біотопічний розподіл мурашок у Галицькому національному природному парку. Дослідження показало, що найбільше видове різноманіття зосереджене на перелогах і післялісових луках, тоді як інші біотопи є значно біднішими. Робота підкреслює важливість різноманіття середовищ для підтримання біорізноманіття.
Анастасія Жиколяк (група БЛД-41, науковий керівник викл. Уляна Семак) дослідила вертикальну зональність орнітофавни Верховинського національного природного парку. Вона встановила чітку зміну видового складу птахів уздовж висотного градієнта та показала, що майже 40% видів є рідкісними. Це підкреслює виняткову природоохоронну цінність регіону та необхідність довготривалого моніторингу.
За кожною з цих робіт стоїть не лише наполегливість студентів, але й системна, уважна і натхненна праця наукових керівників. Саме завдяки їхній підтримці, досвіду і вмінню спрямувати дослідницький пошук молоді науковці отримують можливість не просто виконувати дослідження, а формувати власне наукове мислення. Особливо варто відзначити розвиток глибокого академічного середовища на базі Лабораторії філогенії та еволюції тварин, де студентів залучають до актуальних досліджень.
Успіхи наших студентів на конференції – це не лише індивідуальні досягнення, а й показник зрілості академічного середовища, де молодь має змогу зростати, помилятися, відкривати і перемагати. І, без перебільшення, саме такі події формують майбутнє української науки – живе, допитливе і сповнене сміливих ідей.