У той час, коли за вікнами сиві Карпати куталися в зимові мгли, у поважних мурах Карпатського національного університету діялося щось направду величне і, не побоюсь того слова, магічне. Правдивий герць інтелекту – І етап Всеукраїнських олімпіяд зі спеціальності “Біологія та біохімія”. А відбувалося це все дійство під патронатом двох потужних катедр, що вирішили не ділити славу, а об’єднати зусилля в шляхетній синерґії: катедри Біології та екології та катедри Біохімії та біотехнології. Бо, як кажуть старі люди в Галичині: “Гуртом і батька легше бити”, а ґраніти науки гризти – тим паче.
Щоб оцінити знання студентів справедливо і без жодних поблажок, зібралося ґроно поважних журі, чиї імена звучать як дзвін. Головував на цьому зібранні доцент Андрій Заморока, а допомагали йому тримати руку на пульсі змагань шановані доценти Віктор Гусак, Надія Капець і Олександра Абрат. Це товариство пильнувало, аби все відбувалося чесно, прозоро і згідно з найвищими стандартами академічної доброчесности.
Не думайте, що біологічна олімпіяда, то легка прогулянка з Пасічної на Княгини. Певно, що ні! Питання олімпіади були скроєні так хитро, що охоплювали цілий всесвіт: від делікатної біології рослин і розмаїтого світу тварин до невидимих оку мікроорганізмів та підступних вірусів. Не оминули увагою ні біохімію (бо що то за життя без хемії?), ні імунологію, ні навіть такі ґрунтовні матерії, як філогенія, еволюція та екологія. Всі завдання були поділені на три блоки, як три сходинки до істини. Найпершіший блок, то тести групи А, де треба було втрапити в саме яблучко, обравши одну-єдину правильну відповідь. Далі – тести групи Б. Отут вже справа була складніша, бо істина могла ховатися у кількох варіянтах, і треба було мати неабиякий хист і розуміння справи, щоб їх усі виловити. А відтак – тести групи В – ото вже вищий пілотаж. Тут не йшлося про просте “вгадай”, тут треба було продемонструвати глибоке розуміння біологічних явищ.
Найбільшою принадою нашої олімпіяди стало те, що її творці відмовилися від нудної перевірки “сухої” пам’яті. Питання були укладені так, щоби студент не просто відтворював завчені істини, а мусив креативити. То був справжній іспит на логіку і вміння міркувати. Журі прагнуло побачити критичне мислення, логіку, здатність зв’язати причину з наслідком і подивитися на звичні речі під новим, несподіваним кутом. І, треба визнати, молодь не підвела — мізкували так, що аж іскри сипалися!
Коли ж чорнило висхло, а хвилювання вляглося, поважне журі підбило підсумки. Боротьба була запеклою, йшли, як то кажуть, “ніздря в ніздрю”, але фортуна і знання визначили найкращих.
Отож, фанфари й реляції на честь переможців:
Золотий лавр (1 місце) здобула Орлова Софія. Вона продемонструвала такий рівень знань, що навіть скептики зняли б капелюха.
Срібло (2 місце) виборов Піддубний Олександр, показавши ґрунтовну підготовку і гострий розум.
Бронзу (3 місце) розділили між собою Маланій Вікторія та Прилуцький Євген, довівши, що вони – гідні конкуренти у цій науковій гонитві.
Цей день у стінах університету став доказом того, що наука – це не нудні онлайнові курси, а живий, пульсуючий процес, сповнений інтриги і краси. Наші студенти показали, що вміють не лише “гризти ґраніт”, а й смакувати науку, як добру каву – з насолодою і розумінням її найтонших ноток. Тож вітаємо переможців і дякуємо за цей гарний захід! Далі буде, бо наука, як і життя, ніколи не стоїть на місці.