Наука — це не нудні звіти, а справжній детектив, де головні герої — молекули, рослини й тварини, а слідчі — наші студенти. Сьогодні, 4 лютого 2026 року, у стінах нашого університету у синерґії катедр Біології та екології і біохімії та біотехнології відбувся І етап Всеукраїнського конкурсу студентських наукових робіт з біології та біохімії — подія, яка вкотре показала, що студентська наука жива, різнопланова й дуже близька до реальних викликів сучасності. Шестеро сміливих і дуже натхненних студентів-дослідників представили результати своїх невтомних пошукувань на розсуд професійного журі.
Оцінювали науковий пошук нашої молоді досвідчені фахівці: голова журі, доцент Андрій Заморока, а також провідні науковці обох катедр: доцентка Олександра Абрат, доцент Віктор Гусак і доцентка Надія Капець. Дискусія була лампово-камерною, але палкою з гострими шпильками і доброзичливими реляціями, адже теми робіт охопили все: від проблем екології до ветеринарної медицини. І рівень робіт цього року приємно вразив. Студенти представили аж ніяк не “огляди літератури”, а реальні експерименти і спостереження з полів дикої природи і стерильного ґлянцу лабораторій.
То про що ж дізналися наші молоді науковці?
Лохина проти наночастинок. Переможниця конкурсу, Уляна Кільчицька група Бх-1(м) (І місце), досліджувала популярну нині тему нанотехнологій. Вона з’ясувала, що наночастинки діоксиду титану (TiO₂), які часто додають у добрива, можуть бути небезпечними для лохини. Рослина реагує на них стресом: пригнічується ріст, псується листя і падає здатність до фотосинтезу. Проте лохина «не здається» без бою, активуючи потужний антиоксидантний захист. Висновок Уляни важливий для аграріїв: з такими добривами слід бути обережними.
Еволюція соколів у місті. Олександр Піддубний група БЛД-31 (ІІ місце) зацікавив усіх історією про боривітра звичайного. Виявляється, популяція цих птахів в Івано-Франківську зараз переживає унікальний етап еволюції. Міські соколи стають стресостійкішими, гніздяться колоніями прямо на будинках і змінюють свої звички, поступово перетворюючись із диких птахів на «містян». Це справжня еволюція в дії, яку ми можемо спостерігати з вікна.
Топінамбур-індикатор. Вікторія Задарко група Бх-41 (ІІІ – місце) вивчала, як йони важкого металу кадмію впливають на топінамбур. Дослідження показало, що ця рослина працює як губка: накопичує метал у тканинах, через що руйнується структура листка. Проте топінамбур намагається захиститися, виробляючи більше флавоноїдів. Це дослідження важливе для розуміння того, як рослини виживають у забрудненому середовищі.
Таємне життя мурах. Ярослав-Юрій Касіцкі група БЛД-41 (ІІІ – місце) занурився у світ комах Галицького національного природного парку. Його робота показала, що фауна мурах там надзвичайно багата, але вразлива через зміни клімату та вплив людини. Це лише початок великого дослідження, яке допоможе зберегти біорізноманіття парку.
Медицина для чотирилапих. Дар’я Хижняк підняла важливу тему ветеринарної діагностики. На прикладі кота з хронічною нирковою недостатністю вона довела, наскільки критично важливою є правильна підготовка до аналізів. Помилки ще до початку тестування можуть спотворити результат, тому точність у лабораторії — запорука життя улюбленця.
Пошук нових методів Наука — це шлях спроб і помилок. Вікторія Маланій працювала над складною задачею — адаптацією методу каріотипування (вивчення хромосом) для жуків-скрипунів. Хоча отримати ідеальну картинку хромосом цього разу не вдалося через технічні складнощі методу, цей досвід є фундаментом для майбутніх успішних методик.
Вітаємо переможців та учасників! Ваші дослідження доводять, що українська наука має майбутнє, і воно твориться саме тут і зараз. Бажаємо натхнення для нових відкриттів!