Сьогодні відбулись захисти курсових робіт студентів на освітніх програмах катедри біології та екології: «Біологія та лабораторна діагностика», «Середня освіта: біологія та здоров’я людини» і «Екологія». Захист курсових робіт став важливою подією навчального семестру та засвідчив високий рівень підготовки майбутніх фахівців. Аудиторія була наповнена робочою атмосферою: студенти хвилювалися, викладачі уважно слухали, а кожен виступ ставав маленькою науковою історією.
Свої дослідження представили студенти напряму «Біологія та лабораторна діагностика». Тематика робіт вражала різноманіттям: від вивчення інвазійних видів рослин Яремчанської громади, яке презентувала Тетяна Бойко під керівництвом доцента Надії Різничук, до розробки протоколів лабораторних методик, зокрема препарування репродуктивного апарату самців повисюхових мух, над яким працювала Анастасія Бриндзей разом із доцентом Віктором Шпариком. Чимало уваги було приділено проблемам довкілля та здоров’я людини: Неля Візнович аналізувала механізми поширення інвазійних видів за умов антропогенного впливу, а Наталія Вільшук досліджувала пилок амброзії як алергенний чинник повітря Івано-Франківська.
Особливо емоційними були доповіді, пов’язані з впливом середовища на організм людини. Христина Войтків представила результати досліджень мікроядер у букальному епітелії дітей із прифронтових громад як маркерів генотоксичності середовища. Не менш вагомими були роботи, присвячені онкопатологіям та сучасним методам лікування і діагностики: Вероніка Дідківська розповіла про гормонотерапію онкологічних захворювань, Анастасія Жиколяк – про пошкодження еритроцитів при онкопатологіях та хеміотерапії, а Ірина Сергенюк – про зміни функціонального стану щитоподібної залози та роль лабораторних досліджень у їх виявленні.
Лабораторна спрямованість робіт проявилася і в дослідженнях грибів роду Cladosporium у біоаерозолях міського середовища, які презентував В’ячеслав Калган, у порівнянні показників крові людей різного віку в Івано-Франківській області, виконаному Ярославом-Юрієм Касіцкі, та у розробці протоколу цитогенетичного аналізу у комах, над яким працювала Вікторія Маланій. Важливою складовою захистів стали й роботи з біотестування та екологічної діагностики: Ірина Панько досліджувала фітотоксичність солей важких металів, а Марія Романів – якість атмосферного повітря міста Калуш біологічними методами.
Студенти програми «Середня освіта: біологія та здоров’я людини». Їхні роботи поєднували біологічні знання з педагогічною та соціальною проблематикою. Зокрема, дослідження впливу стресу на професійну діяльність, звертаючи увагу на важливість психофізіологічного стану людини в освітньому процесі. Такі теми показали, що майбутні вчителі мислять не лише як педагоги, а й як дослідники, здатні аналізувати складні біосоціальні явища.
Не залишилися осторонь і студенти освітньої програми «Екологія» акцентували увагу на глобальних і регіональних викликах. Представлені стратегії збереження та управління природно-заповідними територіями Карпат в умовах кліматичних змін, підкресливши необхідність поєднання наукових підходів і практичних рішень для збереження біорізноманіття. Екологічні мотиви звучали і в багатьох біологічних роботах, що ще раз довело міждисциплінарний характер сучасної науки.
Захисти проходили у формі жвавого діалогу. Члени комісії ставили запитання, уточнювали методики, цікавилися практичним значенням результатів. Студенти впевнено відповідали, демонструючи не лише знання теми, а й уміння аргументувати та відстоювати власну наукову позицію. Відчувалося, що за кожною доповіддю стоїть тривала праця, консультації з науковими керівниками, експерименти, обробка даних і пошук відповідей на складні запитання.
Завершуючи день захистів, викладачі відзначили високий рівень підготовки студентів усіх трьох освітніх програм. Курсові роботи стали не просто обов’язковим етапом навчання, а справжньою школою наукового мислення. Для когось це був перший серйозний крок у науку, для когось – підтвердження обраного професійного шляху, але для всіх без винятку цей день став важливою віхою на шляху становлення як фахівців у галузі біології, екології та освіти.







